Таємна війна між Ізраїлем та Іраном розширюється на сферу криптоактивів

Нещодавно найбільша криптоактивів біржа Ірану Nobitex зазнала серйозної кібератаки. Група хакерів, яка називає себе "Полювання на горобців", зламала систему Nobitex і вкрала близько 90 мільйонів доларів активів. Ця організація стверджує, що Nobitex допомагав іранському уряду уникати міжнародних санкцій та фінансувати незаконну діяльність, а вкрадені кошти перевели на рахунки з антиіранською інформацією.

Ця жахлива подія не лише виявила величезний ринок криптоактивів в Ірані, але й дала зрозуміти, що ця країна, яка підпорядковується ісламському теократичному правлінню, глибоко залучена в індустрію криптоактивів.

Мотиви розвитку ринку криптоактивів в Ірані

Інтерес Ірану до криптоактивів в основному зумовлений економічним і геополітичним тиском. Через суворі міжнародні санкції звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Економічна ситуація в країні також сприяла розвитку криптоактивів. Іран протягом тривалого часу стикається з високою інфляцією та тиском на девальвацію валюти, національна валюта ріал постійно слабшає. Фондовий ринок переживає сильні коливання, що спонукає багатьох інвестувати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви вважаються інструментом збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічної нестабільності.

Згідно з аналітичним звітом компанії з безпеки блокчейну, у 2022 році загальна сума криптоактивів, що надійшли до великих бірж Ірану, наблизилася до 3 мільярдів доларів, з яких Nobitex займає приблизно 87% ринкової частки. Ці місцеві біржі повинні отримувати ліцензію від регуляторних органів і дотримуватися правил, таких як протидія відмиванню грошей та ідентифікація клієнтів.

У розвитку технології блокчейн уряд Ірану в останні роки також зробив певні кроки. Найбільш відомими є два проекти блокчейн, які підтримуються офіційно: Kuknos і Borna. Мережа Kuknos була запущена чотирма великими банками Ірану, її рідна монета використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. Платформа Borna була розроблена в співпраці Центрального банку Ірану та технологічної компанії, надаючи фінансовим установам застосункову платформу на основі блокчейн.

Крім того, Іран і Росія нібито планують запустити крос-бордову стабільну монету, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між країнами та уникнення фінансових санкцій. Центральний банк Ірану також вивчає можливість запуску власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріал".

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів легальною промисловістю. У 2021 році Іран становив приблизно 4,5% світової потужності біткойнів, щорічно виробляючи близько 1 мільярда доларів США в біткойнах, які використовуються для імпортної торгівлі та зменшення впливу санкцій. Офіційні органи запровадили пільгову цінову політику на електроенергію для криптоактивних майданчиків.

Однак через навантаження на електромережу, спричинене високими енергетичними субсидіями, а також регуляторні вимоги, багато майнінгових ферм обирають переходити в підпілля або діяти в обхід правил. За оцінками, до 2024 року частка Ірану у світовій потужності біткоїн зменшиться до приблизно 3,1%.

Еволюція криптовалютної політики Ірану

Уряд Ірану неодноразово змінював своє ставлення до криптоактивів, загалом демонструючи тенденцію від початкової відкритості до поступового посилення контролю.

З 2018 року Іран офіційно визнає видобуток цифрових валют легальною промисловістю. Уряд вимагає від ліцензованих майнерів використовувати ефективне обладнання та продавати видобуті монети за встановленою ціною центральному банку, а також сплачувати за електроенергію за експортною ціною. Низька ціна на електроенергію привабила закордонних майнерів інвестувати в Іран для видобутку.

Однак, ця модель "енергія в монету" швидко загострила напруженість у постачанні електроенергії. У травні 2021 року, після рідкісного літнього масового відключення електроенергії, уряд запровадив тимчасову заборону на всі діяльності з видобутку криптоактивів на чотири місяці. Після цього, під час літніх пікових навантажень на електромережу, уряд неодноразово закривав частину шахт на короткий термін, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще в 2020 році заборонив фізичним особам використовувати іноземні видобуті цифрові валюти для торгівлі на території країни. Після 2022 року регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продаж майнінгового обладнання. У грудні 2024 року офіційно було наказано заборонити просування крипто-майнінгового обладнання та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагати від основних електронних комерційних платформ зняти з продажу відповідний рекламний контент.

До кінця 2024 року акцент регулювання переноситься на самі криптовалютні交易. Центральний банк Ірану ввів нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на сайтах країни. У січні 2025 року було також запроваджено державний торговий інтерфейс, що вимагає від усіх національних бірж підключитися до системи регулювання через цей канал, щоб полегшити моніторинг інформації про особу користувачів та обіг коштів.

У лютому 2025 року офіційно оголосили про заборону на публікацію реклами криптоактивів в будь-яких випадках і на будь-яких платформах в Ірані. Після хакерської атаки на Nobitex у червні, Центральний банк Ірану додатково посилив контроль над криптоторгівлею: було встановлено, що внутрішні криптовалютні платформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 щодня, щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити відтік капіталу.

![Криптоактиви стали новим полем битви в темній війні, ринок криптоактивів під тінню теократичного режиму](https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-59cfcabc923709cec00bca0667354075.webp01

Криптоактиви та ісламське вчення

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також має враховувати норми ісламського права. Ісламське вчення забороняє лихварство та азартні ігри, тоді як торгівля криптоактивами через різкі коливання та спекулятивний характер викликала питання у деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменей має відносно відкриту позицію щодо цього. У 2021 році він заявив, що купівля та виробництво криптоактивів «повинні відповідати законам та регуляціям Ісламської Республіки Іран» і не автоматично вважаються такими, що суперечать ісламським доктринам. Він також закликав релігійні кола висловлювати думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність ісламського права.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім однакові. Деякі відомі вчені-шиїти займають обережну позицію, вважаючи, що такі криптоактиви, як біткоїн, мають "багато невизначеностей", тому їхня торгівля не відповідає вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери закликають вірних дотримуватися тлумачень шариату від більш кваліфікованих фахівців у випадках, коли законодавство неясне.

Офіційний Іран, хоча й не розглядає криптоактиви як чітку релігійну заборону, проте в практиці наголошує на необхідності дій у межах законодавства країни та регуляторних рамок, уникаючи надмірної спекулятивної поведінки. Така позиція в певній мірі збалансовує протиріччя між ісламським вченням і сучасною економічною практикою.

У умовах численних економічних невизначеностей криптоактиви все ще привертають увагу численних молодих людей та працівників технологічної сфери в Ірані. З розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану для зовнішньої комунікації, поріг участі звичайних людей у торгівлі цифровими монетами знижується.

Однак участь у криптоактивах також супроводжується ризиком. Низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства виникають один за одним, багато інвесторів зазнали величезних втрат через сліпе слідування моді. Анонімні угоди на чорному ринку також створюють виклики для регулювання. Крім того, різкі коливання ринку та відсутність зрілого правового захисту змушують деякі іранські родини з обережністю ставитися до таких активів.

В цілому, незважаючи на те, що криптоактиви в Ірані поступово отримують більш широке визнання, обговорення їхньої легітимності, безпеки та моральності все ще триває. Сьогодні, на тлі значного обмеження доступу до Інтернету з боку уряду Ірану, а також перебоїв у мережі в кількох регіонах, для звичайних громадян перспективи розвитку крипторинку, можливо, вже не є головною темою для обговорення в умовах реальних труднощів, пов'язаних з війною та виживанням держави.

![Криптоактиви на ринку стали новим полем бою в іранській тіні, під керівництвом теократії])https://img-cdn.gateio.im/webp-social/moments-277a548209de7004cb0622fe0a5727cc.webp(